Одиниця навчальної діяльності учнів - навчальне завдання. Olena V. Kniazeva
Необхідність контролю залишається, хоча б для коригування роботи вчителя та надання необхідної допомоги учню.
Мотивуюча роль оцінки відходить, що добре, як на мене.
Декілька думок з приводу контролю і оцінювання.
Головна з них - КОНТРОЛЬ МАЄ ПРОДОВЖУВАТИ НАВЧАННЯ І РОЗВИТОК, а не бути самоціллю проконтролювати так, щоб "знали")
Реальная жизнь школы упирается в оценку. Это ужасно!
Необходимо снять эту проблему переведя её в ранг рабочего момента, коли учень заробляє, а не вчитель ставить. (Допомагаю реалізувати саме такий підхід з 2002)
1. Контроль в Середній школі і контроль у вищій - то різні речі! Контроль у середній школі - продовження (!) навчання, складова процесу з можливостями коригування(!).
2. В Середній школі, по великому рахунку, є тільки дві компетентності:
- вміння вчитися (при цьому, "вміння вчитися" не є вмінням гарно відповісти, щоб Марванні сподобалося, а є вмінням використовувати джерела інформації та сучасні можливості для самоосвіти, тобто "вміння вчитися" означає "вміння вчитися самостійно" та мати адекватну до того мотивацію)
- вміння спілкуватися (при цьому, вихідною базою формування компетентності "спілкування " є визнання загальнолюдських цінностей, а не стрибки у боки релігії з порушенням прав людини; принципова зміна відносин в системі "вчитель-учні-батьки-адміністрація" з відносин залежностей і непередбачуваностей на відносини "дитина" і "робота")
Обидві компетентності, як і решта, що заявлені для середньої школи, НЕ підлягають оцінюванню(!) - немає критеріїв, крім критерію "життя покаже".
На відміну від вищої школи, де компетентності цілком реальна категорія, можлива для оцінювання і контролю (див. Дискусії на групі Компетентності...)
3. Вчительське "оцінюю так, бо так відчуваю" - головна проблема школи. Іі вирішення знаходиться у площині технологічного підходу до контролю.
Контроль має об'єднати тестову систему і залишити творчу складову.
Тобто, в Контролі мають бути обов'язково завдання, які потребують використання знань для розв'язання нестандартної ситуаціі.
Вміння застосувати знання - це і є головна навчальна компетенція.
Саме це вміння стане основою набуття професійних компетентностей, коли ти не тільки досконало знаєш будову шурупа, а й розумієш, де він доречний у компі, а де у тракторі.
4. В масовій школі має бути одна, зрозуміла батькам і учням , схема контролю.
При цьому, Необхідна різка зміна вимоги до кількості оцінок і необхідності кожного уроку наповнювати журнал оцінками. З вчителя необхідно зняти роль оцінщика, якому поставлені вимоги до кількості оцінок.
У свіжому повітрі реформ є надважлива зміна: відповідальність за навчання і результат бере на себе родина, вчитель займає визначене алгоритмізоване місце.
Дайте шанс ім прийняти своє рішення і відповідати за нього! Для цього вчитель має ЗАБЕЗПЕЧИТИ процес: навчальні завдання, позитив, готові тематичні контролі, які частково відомі заздалегідь.
5. Ще раз про письмову форму контролю в моїх зошитах, яку я просуваю з 2002 року, і останніми роками (нарешті) ми все частіше зустрічаємо іі у різних робочих зошитах і підручниках.
1. Контроль письмовий раз на тему.
2. 4 рівні складності, які відповідають вимогам до навчальних досягнень учнів за програмою
3. 4 рівні складності, де кожному рівню відповідають завдання та кількість балів.
4. Бали розподіляються : 3+3+4+2, завдання відповідно зі своєю ціною балів.
5. Контроль на мін 70% відомий заздалегідь, йому передує Відповідний Самоконтроль. (Всі контролі в робочих зошитах, наповнення зошитів у римує червону нитку предмету, контроль - частина (складова) навчання. Це важливо.)
6. Завдання високого рівня завжди відкритті носить характер задачі (є дані, є оператор діі, необхідно шукати рішення використовуючи своі знання). Технологія перевірки відкритих завдань - окрема тема.
Вчитель+технологія = забезпечення етапів росту:
ВЧИМОСЯ ВЧИТИСЯ
ВЧИМОСЯ ВЧИТИСЯ САМОСТІЙНО
ВЧИМОСЯ САМОСТІЙНО
Дякую, що дочитали!
Працювати і вчитися має бути комфортно)
Необхідність контролю залишається, хоча б для коригування роботи вчителя та надання необхідної допомоги учню.
Мотивуюча роль оцінки відходить, що добре, як на мене.
Декілька думок з приводу контролю і оцінювання.
Головна з них - КОНТРОЛЬ МАЄ ПРОДОВЖУВАТИ НАВЧАННЯ І РОЗВИТОК, а не бути самоціллю проконтролювати так, щоб "знали")
Реальная жизнь школы упирается в оценку. Это ужасно!
Необходимо снять эту проблему переведя её в ранг рабочего момента, коли учень заробляє, а не вчитель ставить. (Допомагаю реалізувати саме такий підхід з 2002)
1. Контроль в Середній школі і контроль у вищій - то різні речі! Контроль у середній школі - продовження (!) навчання, складова процесу з можливостями коригування(!).
2. В Середній школі, по великому рахунку, є тільки дві компетентності:
- вміння вчитися (при цьому, "вміння вчитися" не є вмінням гарно відповісти, щоб Марванні сподобалося, а є вмінням використовувати джерела інформації та сучасні можливості для самоосвіти, тобто "вміння вчитися" означає "вміння вчитися самостійно" та мати адекватну до того мотивацію)
- вміння спілкуватися (при цьому, вихідною базою формування компетентності "спілкування " є визнання загальнолюдських цінностей, а не стрибки у боки релігії з порушенням прав людини; принципова зміна відносин в системі "вчитель-учні-батьки-адміністрація" з відносин залежностей і непередбачуваностей на відносини "дитина" і "робота")
Обидві компетентності, як і решта, що заявлені для середньої школи, НЕ підлягають оцінюванню(!) - немає критеріїв, крім критерію "життя покаже".
На відміну від вищої школи, де компетентності цілком реальна категорія, можлива для оцінювання і контролю (див. Дискусії на групі Компетентності...)
3. Вчительське "оцінюю так, бо так відчуваю" - головна проблема школи. Іі вирішення знаходиться у площині технологічного підходу до контролю.
Контроль має об'єднати тестову систему і залишити творчу складову.
Тобто, в Контролі мають бути обов'язково завдання, які потребують використання знань для розв'язання нестандартної ситуаціі.
Вміння застосувати знання - це і є головна навчальна компетенція.
Саме це вміння стане основою набуття професійних компетентностей, коли ти не тільки досконало знаєш будову шурупа, а й розумієш, де він доречний у компі, а де у тракторі.
4. В масовій школі має бути одна, зрозуміла батькам і учням , схема контролю.
При цьому, Необхідна різка зміна вимоги до кількості оцінок і необхідності кожного уроку наповнювати журнал оцінками. З вчителя необхідно зняти роль оцінщика, якому поставлені вимоги до кількості оцінок.
У свіжому повітрі реформ є надважлива зміна: відповідальність за навчання і результат бере на себе родина, вчитель займає визначене алгоритмізоване місце.
Дайте шанс ім прийняти своє рішення і відповідати за нього! Для цього вчитель має ЗАБЕЗПЕЧИТИ процес: навчальні завдання, позитив, готові тематичні контролі, які частково відомі заздалегідь.
5. Ще раз про письмову форму контролю в моїх зошитах, яку я просуваю з 2002 року, і останніми роками (нарешті) ми все частіше зустрічаємо іі у різних робочих зошитах і підручниках.
1. Контроль письмовий раз на тему.
2. 4 рівні складності, які відповідають вимогам до навчальних досягнень учнів за програмою
3. 4 рівні складності, де кожному рівню відповідають завдання та кількість балів.
4. Бали розподіляються : 3+3+4+2, завдання відповідно зі своєю ціною балів.
5. Контроль на мін 70% відомий заздалегідь, йому передує Відповідний Самоконтроль. (Всі контролі в робочих зошитах, наповнення зошитів у римує червону нитку предмету, контроль - частина (складова) навчання. Це важливо.)
6. Завдання високого рівня завжди відкритті носить характер задачі (є дані, є оператор діі, необхідно шукати рішення використовуючи своі знання). Технологія перевірки відкритих завдань - окрема тема.
Вчитель+технологія = забезпечення етапів росту:
ВЧИМОСЯ ВЧИТИСЯ
ВЧИМОСЯ ВЧИТИСЯ САМОСТІЙНО
ВЧИМОСЯ САМОСТІЙНО
Дякую, що дочитали!
Працювати і вчитися має бути комфортно)
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.